Налоговая реформа в деталях: подробности новых правил для бизнеса

28 августа, 2015

adminGWP

Иллюстрация http://www.inmagine.com/

Украинский парламент принял закон о налоговой реформе, в результате которого почти каждый из существующих налогов был изменен. В чем особенности налоговых новелл, и каковы особенности их использования на практике, расспрашивал экспертов Prostobiz.ua

Денис Ищук, юрист ЮФ "Величко Филь "

Наводимо основні зміни, запроваджені ЗУ «про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» стосовно учасників бізнесу.

Скорочено кількість податків

Формально, кількість податків у новій редакції Податкового кодексу скорочено з 22 до 9. Серед загальнодержавних податків залишись:

податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата, мито.
З місцевих податків залишились:
податок на майно, єдиний податок.

Фактично, кількість податків залишилась незмінною, адже раніше існуючі податки об’єднали з тими, що залишилися в новій редакції. Наприклад: рентна плата включає в себе плату за користування надрами, збір за користування радіочастотним ресурсом України, збір за спеціальне використання води. Аналогічна ситуація з акцизним, екологічним податком та ін.

Податок на прибуток підприємств

Розділ податкового кодексу присвячений податку на прибуток був повністю викладений у новій редакції та зазнав значних змін.

Передусім, тепер об’єктом оподаткування податку є прибуток, визначений шляхом коригування фінрезультату на різниці, встановлені ПКУ. Сам фінансовий результат визначатиметься відповідно до нацстандартів бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Таким чином, оподаткування податком на прибуток базуватиметься на даних бухгалтерського обліку, замість даних податкового обліку, як це відбувалося до 1 січня 2015 року.

У зв’язку з цим, податкові органи отримали повноваження з перевірки правильності ведення бухобліку, правильності та повноти визначення доходів, витрат та фінрезультату відповідно до названих стандартів.

До різниць, на які коригуватиметься фінрезультат закон відносить різниці щодо амортизації необоротних активів, формування резервів та різниці, які виникають при здійснені фінансових операцій. Коригувати свій фінрезультат щорічно зобов’язані лише ті платники податків, у яких річний дохід (за виключенням непрямих податків) за останній звітний період перевищує 20 млн. грн. Інші суб’єкти мають право відмовитись від коригування фінрезультату, щоправда лише один раз протягом безперервної сукупності років, у яких дохід не перевищує 20 млн. грн. за рік.

Зазнали змін і положення щодо сплати щомісячних авансових внесків. У період з січня по грудень 2015 року та з січня по травень 2016 року, авансові внески сплачуються у розмірі 1/12 суми податку, нарахованої за 2014 рік. Сплата авансових внесків за цей період є обов’язковою для суб’єктів, у яких дохід за 2014 рік становить не менше 10 млн. грн. Натомість з червня 2016 року сплачувати авансові внески будуть зобов’язані лише ті платники податків, у яких річний дохід буде дорівнювати або перевищувати 20 млн. грн. Виключенням будуть новостворені суб’єкти, неприбуткові організації, ІСІ, виробники сільгосппродукції.

Штрафні санкції за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку та повноти його сплати за 2015 рік до платників податків не застосовуватимуться.

Щодо ставки податку, то її основний розмір залишився на рівні 18%. Поряд з цим, скасовано 5% ставку податку для суб’єктів ІТ індустрії, 0% для пріоритетних інвестиційних проектів. Фактично, преференції в оподаткуванні податком на прибуток матимуть тільки ті підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів, а також суб’єкти малого підприємництва, які перебувають на податкових канікулах до кінця 2016 року.

ПДВ

Справжнім подарунком для платників податків стало відтермінування парламентом електронного адміністрування ПДВ з 1 січня 2015 року на 1 липня 2015 року.

Це означає, що до липня реєстрація податкових накладних (ПН) у ЄРПН не обмежується сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПКУ.

Серед найбільш суттєвих змін, які торкнулися ПДВ можна виділити наступні:

встановлено мінімальний рівень бази оподаткування ПДВ, який не може бути нижчим: для оборотних активів – розміру їх собівартості, а для необоротних активів – їх балансової вартості за даними бухобліку.
граничний термін включення сум ПН до податкового кредиту скорочено до 180 днів (для платників податку, які застосовують касовий метод – до 60 днів).
- Сума ПДВ, на яку платник податків матиме право зареєструвати ПН у ЄРПН (починаючи з 1 липня) може бути збільшена на:
- непогашені залишки сум ПДВ, що були заявлені до бюджетного відшкодування за податкові періоди до 1 лютого 2015;
- задекларовані до бюджетного відшкодування за податкові періоди до 1 лютого 2015 року суми податку в рахунок зменшення податкових зобов’язань з ПДВ майбутніх звітних періодів;
- залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування (декларація за січень 2015 р.);
- від’ємне значення суми, розрахованої відповідно до п.200.1 ст.200 ПКУ (декларація з за січень 2015 р.);
- суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 1 липня 2015 року;

Щодо вказаних показників, платник податків може прийняти рішення про їх включення до суми ПДВ, на яку він матиме право реєструвати ПН у ЄРПН або рішення про відшкодування вказаних сум з бюджету в порядку ст. 200 ПКУ (у редакція станом на 31.12.2014 р.).

З 1 липня 2015 року платникам податків буде збільшено ліміт реєстрації ПН у ЄРПН на суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих та погашених за останні 12 звітних місяців. Зазначена сума підлягатиме перерахунку щокварталу.
Якщо на момент подання декларації з ПДВ сума на електронному рахунку перевищуватиме суму податкових зобов’язань з ПДВ, платник податків матиме право подати заяву про перерахування суми перевищення на власний поточний рахунок.

На окрему увагу заслуговує неузгодженість положень ПКУ щодо складення ПН у електронній формі та їх реєстрації у ЄРПН.

З однієї сторони п. 201.1 ПКУ (чинний з 01.01.2015) зобов’язує платника податку надати покупцю (отримувачу) ПН, складену в електронній формі та зареєстровану в ЄРПН.

А з іншої сторони, перехідні положення ПКУ встановлюють обов’язкову реєстрацію у ЄРПН усіх без винятку ПН лише з 1 лютого 2015 року. Тобто у січні ще діють старі правила і обов’язковій реєстрації підлягають ПН на суму більше 10 тис. грн. (в т.ч. ПН виписані при постачанні підакцизних товарів та при ввезені на митну територію України).

Однак, якщо реєстрація ПН у ЄРПН є безумовним обов’язковим платника податків, то надання ПН покупцю є обов’язковим лише на його вимогу. Поряд з цим, перехідні положення ПКУ звільняють платників податків від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН у ЄРПН, складених у період з 1 лютого по 1 липня 2015 року. Тобто на період 1 січня-1 лютого це звільнення не поширюється.

Для того щоб зняти з себе податкові ризики пов’язані з наведеною колізією, рекомендуємо складати та реєструвати ПН у ЄРПН з 1 січня 2015 року.

В свою чергу, з 1 липня 2015 року за порушення строків реєстрації ПН та розрахунків коригування до них у ЄРПН, на платників податків накладатимуть штрафи у наступних розмірах:

10% від суми ПДВ, зазначеної у ПН/розрахунку коригування — у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20% від суми ПДВ, зазначеної у ПН/розрахунку коригування – порушення терміну на 16-30 календарних днів;
30 від суми ПДВ, зазначеної у ПН/розрахунку коригування – порушення терміну на 31-60 календарних днів;
40 від суми ПДВ, зазначеної у ПН/розрахунку коригування – порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Трансфертне ціноутворення

Реформування податкової системи не обійшло стороною і трансфертне ціноутворення, яке в новій редакції ПКУ зазнало кардинальних змін. Результатом цього стане збільшення кількості платників податків, на яких поширюватиметься контроль за трансфертним ціноутворенням та збільшення їх відповідальності.

Відповідні зміни до ПКУ, парламент вніс окремим законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» від 28.12.2014 р.

Трансфертне ціноутворення тепер не є системою визначення рівня звичайної ціни, а полягає у встановленні відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». У зв’язку з цим, закріплене в ПКУ визначення «звичайної ціни» тепер не поширюється на контрольовані операції.

Розмір оподатковуваного прибутку платника податків, який бере участь у контрольованих операціях відповідатиме принципу «витягнутої руки», якщо їх умови не відрізнятимуться від умов, що застосовуються між непов’язаними особами у співставних неконтрольованих операціях. Тобто принциповою різницею є перехід від розрахунку ціни до перевірки умов контрольованої операції ринковим умовам. Поряд з цим, зважаючи на словосполучення «оподаткований прибуток» багато аналітиків дійшли висновку, що вимоги закону щодо трансфертного ціноутворення не поширюються на ПДВ. Однак це повністю спростовується іншими положеннями, зокрема пп. 39.1.4 ПКУ. Отже, вимоги трансфертного ціноутворення, як і раніше поширюються на податок на прибуток та ПДВ.

Збільшився і перелік критеріїв, за якими визначається пов’язаність осіб. Пов’язаними будуть також юрособи або фізособи, якщо:

сума всіх кредитів, позик, поворотної фіндопомоги від однієї юрособи та/або ці ж суми від інших юросіб, гарантованих однією юрособою, стосовно іншої перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінустанов та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, — більше ніж у 10 разів);
сума всіх кредитів, позик, поворотної фіндопомоги від фізособи, наданих юрособі, та/або ці ж суми від інших фізосіб, наданих юрособі під гарантії цієї фізособи, перевищують суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінустанов та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, — більше ніж у 10 разів);
у разі коли частка володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу перевищує 20 відсотків, усі особи такого ланцюга є пов’язаними незалежно від результатів множення;

Додатково, податкові органи отримали повноваження звертатися до суду щодо визнання осіб пов’язаними.

Знижено вартісний поріг визнання операції контрольованою. Операція вважатиметься контрольованою, якщо одночасно:

загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов’язаних осіб від усіх видів діяльності, що включаються до об’єкта оподаткування податком на прибуток, перевищує 20 млн грн. за податковий календарний рік;
обсяг групи господарських операцій платника податків та/або його пов’язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн грн. (без урахування ПДВ) або 3% доходу, що включаються до об’єкта оподаткування податком на прибуток за податковий календарний рік;

Змінено підстави перевірки, якими тепер є:

подання звіту про контрольовані операції (визнання вчинення контрольованої операції);
неподання звіту про контрольовані операції або його подання з порушеннями порядку;
не подання документації про трансфертні ціни або її подання з порушеннями порядку;
встановлення податковим органом в ході перевірки звіту та документації порушень.

Це означає, що надані податковим органам підстави перевірки, фактично охоплюють усі можливі ситуації, що в свою чергу виключає можливість її оскарження як безпідставної.

Строк проведення перевірки збільшено до 18 місяців. А в деяких випадках така перевірка може бути подовжена ще на 12 місяців. Враховуючі те, що законодавці не конкретизували вид перевірки, яку можна проводити 18 місяців, цілком ймовірно що протягом цього строку податківці приходитимуть до платника в рамках виїзної перевірки. Поряд з цим, проводити більше однієї перевірки контрольованої операції одного платника податків протягом календарного року – податківцям заборонено.

Збільшено строки позовної давності, який для контрольованих операцій складає 2555 дні (7 років) від останнього дня граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.

Суттєво зросли штрафи:

за неподання звіту про контрольовані операції – 100 розмірів МЗП;
за незадекларовані операції — 5% суми операцій, які не задекларовані у звіті;
за неподання документації — 3% суми операцій, щодо яких не подано документація (але не більше 200 розмірів МЗПза всі незадекларовані контрольовані операції).

Закон, яким запроваджено нові вимоги до трансфертного ціноутворення набрав чинності 1 січня 2015 року.

Вище наведено найбільш суттєві новели прийнятого закону. Однак, навіть з цього стає зрозумілим, що держава суттєво посилила вимоги до трансфертного ціноутворення. У 2015 році зросте як кількість платників податків на яких поширюватиметься трансфертне ціноутворення, так і їх відповідальність. Тому платникам податків, потрібно якомога швидше провести аудит своїх операцій на предмет відповідності новим критеріям контрольованих операцій. Не зайвим буде і перегляд існуючої бізнес моделі, з огляду на нові ознаки пов’язаності.

Військовий збір

Депутати продовжили дію військового збору «до набрання чинності рішенням ВРУ про завершення реформи Збройних Сил України». Інформація про можливий строк набрання чинності таким рішенням відсутня, тому наразі можна констатувати про безстроковість дії військового збору.

Платниками збору є: податковий агент, а також фізичні особи резидент та нерезидент. Ставка збору залишилася колишньою – 1,5%.

Суттєвих змін зазнав об’єкт оподаткування. Якщо в минулому році оподатковувалися лише заробітна плата, винагорода за цивільно-правовими договорами та виграші в лотереї, то з 1 січня об’єктом оподаткування є:

для фізособи резидента:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
доходи з джерелом походження в Україні, які оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
іноземні доходи;

для фізособи нерезидента:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерелом походження в Україні;
доходи з джерелом походження в Україні, які оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

Фактично, тепер об’єкт оподаткування військовим збором збігається з об’єктом оподаткування ПДФО. Це означає, що державі доведеться платити 1,5% доходів отриманих від продажу рухомого та нерухомого майна, від відчуження корпоративних прав та ін.

В свою чергу військовий збір має значення і для бізнесу. Саме на суб’єктів підприємництва покладається обов’язок з обліку, нарахування та сплати військового збору підчас виплати заробітної плати працівниками. До того ж, за низкою операцій в яких юридична особа виступає податковим агентом фізособи, бізнес отримає додаткові обов’язки з обліку та сплати військового збору.

Перевірки

Парламент продовжив запроваджену у серпні загальну заборону на проведення перевірок контролюючими органами (крім ДФСУ та ДФІУ) підприємств, установ, організацій та ФОП. Мораторій діятиме до червня 2015 року включно та не поширюватиметься на перевірки, які проводяться з дозволу уряду або за власною ініціативою суб’єкта господарювання. Кількість органів, яким заборонено проводити перевірки нараховує 61 позицію, з якими можна ознайомитися за посиланням .

Окрему заборону на проведення перевірок, отримали і податкові органи. У 2015-2016 рр. перевірки підприємств, установ, організацій та ФОП з обсягом доходу до 20 млн. грн. за попередній календарний рік здійснюватимуться виключно:

з дозволу Кабміну;
за заявкою суб’єкта господарювання;
згідно з рішенням суду або вимогами КПКУ.

Мораторій не поширюється:

з 1 січня 2015 року:
- на перевірки суб’єктів, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари;
- на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати ПДФО, ЄСВ, відшкодування ПДВ;
з 1 липня 2015 року:
- на перевірки платників єдиного податку ІІ і ІІІ (ФОП) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, які застосовують РРО.

Щодо електронних перевірок, то до 1 січня 2015 року їх проведення стосувалося лише платників податків з незначним ступенем ризику несплати податків і зборів. У новій редакції електронні перевірки поширюватиметься на всіх платників податків, які мають ризик несплати податків, незалежно від ступеня ризику.

Також з 1 липня 2015 року контролюючі органи не здійснюватимуть документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з ПДВ, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після вказаної дати.

Податковий компроміс

Можна констатувати, ідея податкового компромісу, яку намагалися реалізувати ще з весни минулого року втілилася в реальність.

17 січня 2015 року набрав чинності закон , який доповнив перехідні положення Податкового кодексу відповідними нормами.

Формула податкового компромісу полягає в тому, що платнику податків пропонується сплатити 5% від суми занижених податкових зобов’язань з податку на прибуток та ПДВ, а взамін отримати звільнення від юридичної відповідальності. Решта суми у розмірі 95% вважатиметься погашеною, штрафні санкції та пеня на неї не нараховуються з дня сплати узгоджених податкових зобов’язань, який вважатиметься днем досягнення податкового компромісу.

Поширюється компроміс не на всі податкові зобов’язання, а лише на зобов’язання з податку на прибуток та ПДВ, які виникли до 1 квітня 2014 року.

Для того щоб скористатися правом на компроміс, платнику податків необхідно подати контролюючому органу відповідний уточнюючий розрахунок або заяву про намір досягнення податкового компромісу до 16 квітня 2015 року включно.

Який саме документ подавати, залежить від того, чи винесено щодо податкового зобов’язання податкове повідомлення-рішення. Якщо таке рішення винесено, подається заява, при чому як на будь-якому етапі судового (або досудового) оскарження так і до початку цієї процедури. В протилежному випадку до податкового органу подається відповідний уточнюючий розрахунок.

Внаслідок подання уточнюючого розрахунку, податковий орган приймає рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки або про відсутність її необхідності. Предметом перевірки є виключно суми податкових зобов’язань в межах заявленого податкового компромісу.

Негативним моментом є те, що у разі виявлення порушень, контролюючий орган має право винести податкове повідомлення-рішення, оскарження якого нівелює застосування компромісу. Якщо порушень не виявлено, платникові видається відповідна довідка.

Не визначеними, на наш погляд, є наслідки застосування податкового компромісу для контрагентів платника податків. З однієї сторони закон прямо виключає вплив результатів уточнення платником зобов’язань на результати своїх контрагентів, шляхом подання уточнюючого розрахунку. З іншої сторони, відсутніми є положення щодо нівелювання наслідків застосування компромісу на податкові зобов’язання контрагентів, у разі подання заяви про намір досягнення податкового компромісу. Це викликає потенційні податкові ризики для платників податків, контрагенти яких застосовуватимуть компроміс на етапі оскарження податкових повідомлень-рішень.

Практична цінність реалізації права на податковий компроміс полягає у звільнені від юридичної відповідальності як платника податків, так і його посадових осіб. Передусім йдеться про адміністративну та кримінальну відповідальність. Однак чи все так просто? Зміни внесені до Кримінального кодексу України звільняють від відповідальності лише за ст. 212 щодо умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). Однак, кримінальна відповідальність у сфері оподаткування може настати і по ряду інших статей, наприклад за фіктивне підприємництво, привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем та ін. У зв’язку з цим виникає ще один ризик, що полягає у потенційній трактовці правоохоронними органами застосування податкового компромісу – визнанням вини.

Отже, не дивлячись на ряд привабливих аспектів податкового компромісу, платникам податків, перед прийняттям рішення щодо його застосування, необхідно враховувати можливі ризики, деякі з яких описано вище.

Додатковий імпортний збір

В ніч на 29 грудня, парламент прийняв закони, які покликані запровадити додатковий збір з імпортованих товарів.

Чи набудуть чинності прийняті закони №73-VIII та №74-VIII залежить від консультацій з міжнародними фінансовими організаціями, результати яких повинен опублікувати уряд. Саме з моменту опублікування відповідного рішення Кабміном, імпортні товари, що ввозяться на митну територію України почнуть обкладатися додатковим імпортним збором.

Базою оподаткування збором є митна вартість, до якої застосовуються наступні ставки:

10% — для товарів, що класифікуються у 1-24 товарних групах згідно із УКТЗЕД;
10% — для товарів, що підлягають оподаткуванню ввізним митом відповідно до ст. 374 Митного кодексу України.
5 % — для товарів, що класифікуються у 25-97 товарних групах згідно із УКТЗЕД.

Не обкладаються додатковим збором товари митною вартістю до 150 Євро, а також «життєво необхідні товари», до яких відносяться нафта, газ, вугілля, електроенергія та ін.

Запровадження додаткового збору безпосередньо вплине і на розширення бази оподаткування ПДВ товарів, які ввозяться на митну територію України. Адже за правилами п. 190.1 ПКУ базою оподаткування цих товарів є договірна вартість, не нижча митної вартості, визначеної відповідно до розділу III МКУ з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. Змінами до МКУ, додатковий імпортний збір як раз і віднесено до особливих видів мита. Таким чином, це призведе до значного збільшення розміру оподаткування імпортних товарів.

Якщо зазначені закони все таки набудуть чинності, то додатковий імпортний збір буде запроваджено тимчасово на 12 місяців.

Хто платитиме ЄСВ за ставкою 16,4%?

Не дивлячись на анонсоване зниження ставки ЄСВ для всіх роботодавців, депутати прийняли закон, який дозволяє сплачувати знижений ЄСВ лише при виконанні ряду умов.

Про це йдеться у ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р.

Сплачувати знижений ЄСВ з коефіцієнтом 0,4 (16,4%) з 1 січня 2015 року має право роботодавець, який одночасно відповідає наступним умовам:

загальна база нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік. Простіше кажучи, необхідно збільшити увесь зарплатний фонд, як мінімум у 2,5 рази.
середню заробітну плату по підприємству збільшена мінімум на 30% у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;
середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 грн. Тобто, при ставці ЄСВ 16,4% — заробітна плата повинна бути не меншою ніж 4 270 грн.;
середня заробітна плата по підприємству складе не менше 3 МЗП (3 654 грн.).

Отже, можливість сплачувати знижений ЄСВ матимуть тільки ті роботодавці, які діяли у 2014 році. Адже виконання перших двох умов залежить від показників 2014 року. Фактично ті компанії, які платити зарплатню в конвертах зможуть безболісно її легалізувати і платити ЄСВ по 16,4%. Натомість тим, хто повністю платив легальну зарплатню буде складно виконати перші дві умови. В результаті доведеться надалі сплачувати ЄСВ за високими ставками.

Що правда, з 1 січня 2016 року для всіх компаній буде діяти коефіцієнт 0,6 (22%).

Змін зазнав і порядок обчислення ЄСВ із заробітної плати за основним місцем роботи, яка є меншою за мінімальну. У цьому випадку ЄСВ розраховується виходячи з 1 МЗП (з 1 січня по 1 листопада 2015 – в середньому 422 грн.), а не з фактичного розміру, як було до 1 січня.

Вагомими змінами в сфері легалізації праці запам’яталися зміни внесені до Кодексу законів про працю, зокрема з 1 січня 2015 року:

Роботодавець не має права допустити працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням) та повідомлення органів ДФСУ, в порядку затвердженому Кабміном.
Суди загальної юрисдикції додатково розглядатимуть спори за заявами працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.
Встановлено відповідальність посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винних у порушенні законодавства про працю. На юридичних та фізичних осіб-підприємців накладатимуться такі штрафи:
- 30 МЗП (сьогодні 36 540 грн.) за кожного працівника – у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати без нарахування та сплати ЄСВ та податків;
- 10 МЗП (сьогодні 12 180 грн.) – за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці;
- 3 МЗП (сьогодні 3 654 грн.) – за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі;
- 1 МЗП (сьогодні 1 218 грн.) – за порушення інших вимог трудового законодавства;

Дискусію викликала норма КЗпП щодо повідомлення податкового органу про укладення трудового договору з працівником. Таке повідомлення повинно здійснюватися відповідно до затвердженого Кабміном порядку. В свою чергу, прикінцеві положення закону надають урядові три місяці на приведення своїх актів у відповідність до цього закону. На наш погляд, до затвердження КМУ відповідного порядку роботодавці не зобов’язані здійснювати відповідні повідомлення, оскільки згідно з Конституцією України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. ДФСУ з цього приводу наразі роз’яснень не надавала. Однак, щоб максимально зняти усі ризики і формально виконати вимогу закону, роботодавець може надіслати необхідну інформацію органу ДФСУ рекомендованим листом з описом вкладення.

Екатерина Гутгарц, главный редактор Prostopravo.com.ua

Основные законодательные изменения начала года связаны с уплатой налогов и сборов. Так, с 1 января 2015 при начислении заработной платы (доходов) физическим лицам и / или при начислении вознаграждения по гражданско-правовым договорам ставки единого взноса применяются с коэффициентом 0,4 в случае, если плательщиком выполняются одновременно следующие 4 условия:

общая база начисления единого взноса за месяц, за который начисляется заработная плата (доход) и / или вознаграждение по гражданско-правовым договорам, в 2,5 раза или более превышает общую среднемесячную базу начисления единого взноса плательщика за 2014;

средняя заработная плата по предприятию увеличилась минимум на 30 процентов по сравнению со средней заработной платой за 2014;

средний платеж на одно застрахованное лицо после применения коэффициента составит не менее 700 гривен;

средняя заработная плата по предприятию составит не менее трех минимальных заработных плат.

Основные новшества в налогообложении налогом на прибыль связаны с расчетом налога на основании данных бухгалтерского учета с применением финансовых разниц. Предприятия, чей доход в течение календарного года не превышает 20 млн. грн. смогут рассчитывать налог на прибыль без учета финансовых разниц.

В налогообложении налогом на добавленную стоимость основной новеллой является тот факт, что с 1 февраля заработал Единый реестр налоговых накладных. На данном этапе в нем регистрируются все налоговые накладные без ограничений. Переходной этап продлиться до 1 июля. После 1 июля налогоплательщик сможет зарегистрировать в реестре накладные на сумму, не превышающую среднемесячную сумму налога, уплаченную за предыдущие 12 месяцев.

В налогообложении налогом на недвижимость изменилась база налогообложения. Теперь налогом облагаются не только объекты жилой, но и нежилой (коммерческой) недвижимости. Декларацию по налогу на недвижимость юридические лица должны подать до 20 февраля.

Новости финансов и бизнеса

Налоговая реформа в деталях: подробности новых правил для бизнеса

Рубрики

Свежие записи

Счетчик